- неграмотність
- [неигра/мот(')н'іс'т']
-тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
неграмотність
Смотреть что такое "неграмотність" в других словарях:
неграмотність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
неграмотність — ності, ж. Абстр. ім. до неграмотний … Український тлумачний словник
невігластво — (недостатність / відсутність знань, необізнаність у якій н. галузі), неуцтво, неосвіченість; нерозвиненість, сірість; неграмотність, безграмотність (незнання основ у якій н. галузі) … Словник синонімів української мови
анальфабетизм — а, ч., книжн., заст. Неписьменність, неграмотність. || Неуцтво … Український тлумачний словник
грамота — ГРАМОТ|А (412), Ы с. 1. Письменный знак, буква: черьвленами грамотами ц(с)рѩ подъписано бы(с). КР 1284, 248г; грамоты ѿ мѣди ч(с)ты˫а створены, изъѡбражена комѹждо стѹхи˫а сѹщю азъбѹковникѹ ѿ Ѥврѣи (γράμματα) ГА XIII–XIV, 27г; на главе же ношаше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повелѣныи — (361) прич. страд. прош. 1.Прич. страд. прош. к повелѣти в 1 знач.: тамо ѡбою вести повелѣно ѥмѹ бы(с). (προσετέτακτο) ЖФСт к. XII, 137 об.; шьдъ же архиди˫аконъ ˫ако и повелѣно ѥмѹ бысть. надъ гробъмь брата прочьте хартию. имѹщюю мл҃твѹ. КЕ XII … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
